Мистецтво зародилося в первісному суспільстві доби пізнього
палеоліту і було представлене малюнками в печерах, різьбленням на кістці та
камені, ритуальними танцями тощо. Завдяки особливостям свого впливу на людину
(чуттєва безпосередність, емоційна насиченість, ідейна спрямованість) мистецтво
стало однією з найважливіших складових частин духовної культури суспільства.
Художня обробка речей і знарядь праці, будівництво житла
започаткували розвиток архітектури та декоративно-ужиткового мистецтва. Серед
основних візуальних мистецтв Західної Європи протягом багатьох століть
залишалися малярство, скульптура і графіка. У мистецтві ісламу основним був
орнамент, оскільки було заборонено зображати живих істот. У деяких культурах
маски, татуювання, кераміка і металеві вироби були основними формами
образотворчого мистецтва.
Буття людини й навколишній світ знайшли відбиток у танцях,
музиці, співах, театралізованих діях. Мистецтво слова, існуючи спочатку в усній
формі оповідей, міфів, епосу, з виникненням письма розвинулося в художню
літературу. Науково-технічний прогрес уможливив появу таких форм мистецтва, як
фотографія і кіно, а з появою комп'ютерних технологій — так званих,
медіамистецтв.
